Живе спілкування – вчить краще

Зовсім нещодавно писав про майстер-класи (далі МК). Про те, як корисно їх відвідувати, (посилання на статтю про корисність майстер-класів) і що на них потрібно ходити не тільки тим, хто новачок у фотосправі, а й тим , хто вміє і давно знімає. Для перших, звичайно ж, практично все сказане на цих МК буде як одкровення, і коефіцієнт корисності такого заходу для них буде величезний. Для других МК дають невеликий, але поштовх. Вже не так у технічному плані, як у технологічному та психологічному. А це не так очевидно.

До мене дуже часто пишуть різні люди, запитують про ту чи іншу фотографію, методи її обробки та параметри зйомки. Може, не відразу, але відповідаю на всі запитання.

Існує такий момент, як "не знаю чого мені треба знати". Свого роду творча криза. Не знаєш, яке питання тобі треба поставити. А ти знаєш, що ось та людина, яка точно знає відповідь! Але спитати не знаєш про що :)

Таке трапляється з усіма. І зі мною кілька разів траплялося. Боровся я з цим різними методами. Дивився різні красиві та творчі фільми, годинами сидів на сайтах інших фотографів, шукав наснаги там. Але найбільше мені допомагало живе спілкування. Живе спілкування з людьми, для яких фотографія не просто порожнє слово чи бізнес, а з тими, хто любить фотографувати, творити. Навіть якщо ми починали говорити не про фотографію, то, зрештою, всі теми зводилися на неї рідну.

Найчастіше це були люди мого рівня знань та досвіду. Але коли випадала можливість поспілкуватися з людьми, роботи яких мене надихали, ті фотографи, чия творчість була недосяжною і прекрасною – з цими людьми спілкуватися було набагато приємніше і корисніше. У Дніпропетровську це Олег Олійник, Денис Назаренко, Діма Яновський... а коли їздив на МК до інших міст, туди приїжджало ще купа народу, окрім самого лектора, звісно. Після МК ми збиралися десь і обговорювали цей МК та інші речі, які нас цікавили. Володя Щурко, Дан Хечо – це люди, які вже пройшли всі етапи становлення як фотографа та ті висоти, на яких вони зараз знаходяться – це поки що недосяжні висоти. Але тим цікавіше з ними спілкуватися.

Задавши якесь незначне питання, отримував чітку і дуже своєрідну відповідь. Відповідь, продумана і опрацьована. Тому що всі мої дитячі питання були давно пройденим етапом цих людей. Відповідаючи, вони йшли в незрозумілі нетрі :)))) і я не завжди розумів про що вони говорять, але мовчки слухав і намагався запам'ятати кожне слово. Адже, що для них було простим і елементарним, для мене було відкриттям!. Вони, самі того не помічаючи, ділилися потаємним і за це я їм вдячний.

Деякі з них, читаючи ці рядки, раптом подумають: "Ага, ось з Фроловим треба поводитися акуратніше, стежити за своєю мовою, а то ще чогось витягне своїми питаннями?!" :))))))))) Ну і будь ласка)

Якщо чесно сам такий... коли мене про щось запитують, розповідаю все без секретів. Інша річ, що відповідаючи на запитання через інтернет не можна висловити все. Не можна махати руками, обличчям, емоціями показати як важливий той чи інший момент, а ставити в тексті знаки оклику або ПИСАТИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ, щоб привернути більше уваги – це не вихід. Тому я завжди віддаю перевагу живому спілкуванню.

Неодноразово на різних МК була озвучена думка, що коли сам розповідаєш щось, намагаєшся донести до народу якусь ідею, сам починаєш глибше розуміти суть питання. Отже, поєднавши приємне з корисним, я вирішив розпочати навчання фотографії для всіх бажаючих.

У відповідному розділі мого сайту ви зможете прочитати умови навчання, його вартості . Якщо ж у когось накопичилося кілька питань, які можна вирішити протягом кількох годин, можна отримати так би мовити "приватну консультацію". Даю будь-яку відповідь, на будь-яке запитання! :)

Якщо у вас є зауваження, побажання чи просто думки на цю тему – питайте. Питайте тут у коментарях, у скайпі, в соцмережах. Мені дуже важливо знати вашу думку щодо цього питання.